Велика літня подорож 2016: День третій «море гір – Карпати…»!

_mg_9912
Костел Різдва Богородиці, зараз греко-католицька церква у селі Криниця

08 серпня 2016

Почався досить пізно, по сьомій, і після смачного сніданку попрощалися з батьками і поїхали на Захід через Криницю із давнім костелом, котрому забацали блискучою бляхою бані, через Дністер у Нижневі, через Олешів із тризубом на горі, словом, класичною для нас дорогою на Коломию. Цього разу ця дорога нас приємно вразила, бо її зремонтували, тож замість видивлятися ями, ми милувалися краєвидами, знайомими і приємними оку.

_mg_9917_mg_9924_mg_9927_mg_9940

У Коломиї музей був зачинений, тож ми потішилися лише кавою в «Букіністі» та прошпацірували центральними вуличками в пошуках банкомату.

_mg_9964

_mg_9953

Окраса невеликих галицьких містечок: старі під’їзди, красиві двері, цікава архітектура в історичному центрі на затишних вуличках. Правда, у центрі Коломиї, як і в багатьох інших таких історичних містах, все це доволі сильно зіпсовано кричущою рекламою та дешевими магазинами.

_mg_9969

_mg_9962

_mg_9961_mg_9970

До Косова ми доїхали вже зовсім непристойно швидко, за якихось 15 хвилин.

_mg_9982_mg_9997

У Косові була купа сюрпризів. По-перше, працював, тобто був відчинений, магазин «Жіночий труд», де мирно бесідували троє жіночок, одна з яких була засновницею Косівського інституту декоративного мистецтва, а інша головою місцевого «Союзу українок», а третя виявилась просто приємною жіночкою.

_mg_0004

_mg_0005

Перша нас похвалила за сайт, а друга провела для нас цікаву екскурсію музеєм «Союзу українок», цілковито захопивши нашу увагу на добру годину.

_mg_0017
Унікальний експонат – вишита в тюрьмі  хустинка-ікона

_mg_0022

Зате косівський музей неприємно вразив, бо у них не було здачі із 200 грн і вони нас послали їх міняти (замість самим сходити). Ми випили кави і знову пішли в музей – дивитися виставку Богдана Петричука, яка нам дуже сподобалася, але ми не фотографували, бо не можна було…

_mg_0030

_mg_0036

З Косова ми поїхали на Верховину, але дорогою вирішили перекусити і нам якраз трапила на очі колиба «Колиба» на самому в’їзді до Яворова. Нас обслуговував чоловік, який певне був власником, бо все знав, що є і що можна, а ще розповів нам історію цієї колиби, котра, як виявилось, існувала від 1976 року. Але та стара згоріла, а натомість недавно збудували цю (але так, як має бути). Нам у «Колибі» дуже сподобалось, смачно (банош та вареники), чисто і привітно, нам не довелося чекати.

_mg_0050

_mg_0047

_mg_0046

Далі ми поїхали чарівною дорогою із горами обабіч через столицю гуцульського ліжникарства (майже на кожних воротах висять ліжники на продаж) село Яворів.

_mg_0049

_mg_0062

_mg_0061
А ще тут вуличні ліхтарі на сонячних батареях

_mg_0055_mg_0053

Для таких повернутих вар’ятів-мандрівників-ловців-вражень дуже важлива цілісність сприйняття тієї території, де мандруєш, а ця цілісність будується з багатьох компонентів: враження бачені – краєвиди і все, у що влучає чи може влучити погляд, все, що їсиш, бо бажано смакувати місцеві страви та напої, слухові враження – це «найбанальніше» фонова музика, що грає в машині, уникайте радіо та сучасних популярних, особливо закордонних, гуртів (вже не кажучи про шансон), бо то «не звучить» в горах – шукайте місцеву музику, а найкращий музичний фон – це його відсутність, спробуйте вимкнути музику в авто і кількість вражень зразу зросте! Ще один вимір подорожі – це люди, їхні говірка, мова, вимова, їхні поради та підказки. Здебільшого місцеві гарно налаштовані до подорожніх (навіть коли не заробляють на них), ми намагаємося питати дорогу чи просто чіпатися до людей з кожного приводу чи й без нього. Я вже не кажу, що так можна потоваришувати із дуже цікавими людьми, а в подорожах, як власне і у житті, випадковостей не буває: ви натрапляєте саме на тих, хто вам потрібний, хто вам мав трапитися. І вже як мова зайшла про враження, є ще один подорожній вимір – це історія, краєзнавство та мистецтво того краю, яким ви подорожуєте, музеї, колекціонери та просто вар’яти місцевого значення, народні майстри, умільці і таке інше: все це збагачує вашу подорож, робить її багатшою, колоритнішою , та є потужним джерелом вражень. Напевне, інакше і не може бути, коли ваша мета пізнати місцевість і людей, що там живуть, ви мусите правдиво цікавитись і прагнути зібрати враження (яких ви окрім там, більш ніде не знайдете).

_mg_0076

_mg_0073

_mg_0082

Поки ми тут філософствували, ми вже гарною дорогою минули і Яворів, і Соколівку, і в’їхали  у Буковець, де нам спала на думку «оригінальна ідея» відвідати саме такого місцевого умільця – Михайла Тафійчука, музиканта та одночасно майстра, що сам виготовляє інструменти (сопілки, тилинки, флояри, дуди, бубни, скрипки, ліри колісні та цимбали, ну і звичайні роги та трембіти).

_mg_0095

Не дивно, що окрім таких розумних і оригінальних нас, доріжкою до нього котилося ще одне авто із київськими номерами.

_mg_0100_mg_0109_mg_0110_mg_0111_mg_0115

_mg_0127
Пес Тафійчука теж звик до уваги

_mg_0123

Про популярність Тафійчука можна довго розповідати, він вже давно не здатен згадати всіх, хто в нього був чи кому він робив інструменти, тому всім, УСІМ гостям (яких у нього буває і десяток, і більше щодня) терпляче розповідає все з початку, показує всі інструменти і грає на них. Ця захоплююча інтерактивна (можна питати і самому все пробувати) розповідь-гра триває добру годину чи й більше, після якої вам здається, що це ви самі виросли тут на перевалі і з семи років робили сопілки, а першу дуду зробили, розібравши дуду зроблену для вас дідом із Писаного Каменю, а першу ліру виготовили аж у шістдесят, ой, та ж мені ще далеко до шістдесят!

Ось послухайте самі:

Спускаючись із перевалу до Криворівні, нам досі звучать гуцульські награвання на дуді, добре, як у вас в авто є записи Тафійчука (що playlist треба готувати завчасно, ми вже казали), а як нема, то просто відкрийте вікна і слухайте дорогу.

_mg_0149_mg_0160

_mg_0140

_mg_0187_mg_0196_mg_0200

У Криворівні – українських Атенах – є кілька музеїв, що їх просто не можна зігнорувати ні при першому занурені, ані при повторних, там можна купити книжки, які ви більш ніде не знайдете (гуцул-видав). Але наш шлях цього разу був крізь Криворівню (зазвичай ми спинялися на віллі «Горянка»)і далі крізь Жаб’є (Верховину) через Ільці до Берестечка, тобто Дземброні, де, після годинного гоцання по каменях, ми нарешті спинилися у садибі «Над річкою», а це було вже затемна.

_mg_0222_mg_0235

Але це були не всі враження цього дня. Наскільки жахливою була дорога від Верховини та наскільки ненав’язливим був сервіс і увага і повага до відвідувачів у садибі «Над річкою» (з «ускладненим під’їздом» та неадекватною та невиправданою ціною – 300 грн за номер без душа),  настільки ж приємним було знайомство із молодою парою із Білорусії, що майже тиждень ховалися від цивілізації, походу досліджуючи вершини та хребти обабіч у с. Дземброня. Ми із цими приємними людьми не помітили як пробазікали (вони білоруською, ми українською)про спільні (як не дивно для людей, що зустрілися біля підніжжя ПіпІвана) захоплення, їхній інтерес  і до нас, і до Карпат та України був вартий уваги та поваги, дуже корисно і приємно чути враження і зауваження від сторонніх. Вночі було холодно і крізь шибки було чути шум ріки і видно зірки, дуже багато зірок, майстерно викладених у літні гуцульські сузір’я. Небом пролітали (чи падали) невідомі зірки та пролітали янголи, одного ми вже дуже добре знали – це янгол подорожей, що щедро обдаровує нас враженнями та боронить в дорозі, а ще там, і тільки там, був янгол із сивими очима – янгол циклонів, але то я вже забігаю наперед, бо про нього буде завтра. Спали ми як щасливі, чи вірніше, спали ми щасливо, нам снили гори, янголи і зорі.

_mg_0254

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s