Перейти до вмісту

Вандрівка

ловці вражень

Мітки: самчики

06.09.201616.08.2017

Велика літня подорож 2016: День 0 “Напівдень (тобто хутчіш із міста)? Ні, не зовсім…”

Читати далі →

Меню

Home
About
Сontacts

Follow Вандрівка on WordPress.com

Social

Переглянути обліковий запис користувача vandrivka на Facebook
Переглянути обліковий запис користувача vandrivka на Instagram
Переглянути обліковий запис користувача UCacB6HRy_UnK7wdFQDn8HfA на YouTube

Instagram

Коломийська ратуша на вулиці Грушевського, 1, де зараз знаходиться міська рада. Побудована вона була у 1877 році на місці колишнього монастиря, її висота 33 метри і вона має незвичне розташування, адже стоїть на розі. Вежа була добудована пізніше і на ній був спостережний пункт пожежників. В радянський час приміщення займало медичне училище, а з походом незалежності тут знову розмістилася міська управа. До неї прилягає площа Відродження, із затишним сквером та пам'ятником Шевченку, а також площа самого Шевченка з співочим фонтаном, яскравими клумбами і класичним селфі-місцем з велетенським написом "Я 💛Покуття"😏 #вандрівка #вандрівка_іванофранківська

Коломия затишна! І хоч це не таке вже й велике місто, в його маленьких вуличках можна загубитися надовго ♥️ #вандрівка #вандрівка_іванофранківська

Обіцяли розповісти вам про друкаря Білоуса, який заспонсорував учасникам "Вандрівки руської молодіжі" нічліг в своєму домі. Це був досить великий чотириповерховий особняк на теперішньому проспекті Грушевського,46, збудований 1878 року, який місцеві називали "Камениця Білоусів". Тут починає діяти перша в Коломиї друкарня, заснована ще в 1864-му братами Білоусами - Теодором, який був директором нижньої гімназії в місті, послом Галицького сейму і педагогом, та Михайлом, видавцем та літератором. Хоч брати були москвофілами і здебільшого друкували свої книги "язичієм", залишалися українськими патріотами і зробили багато для розвитку літератури, освіти та культури на Покутті. Доки в Коломиї не збудували Народний дім, в камениці Білоусів відбувалися театральні вистави, концерти та інші заходи. Вони видавали книги як західно-українських письменників (того ж Федьковича), так і, наприклад, Драгоманова. Великою популярністю користувалися "Переписні листки", або ж листівки з портретами визначних українських діячів. Напевно, найважливішим напрямком друкарні було видання газет, редактором однієї з них був сам Михайло Павлик за співучасті Івана Франка. А Теодор Білоус був вчителем Павлика у гімназії. Ось так тодішня інтелігенція вся була пов'язана між собою. Теодор помер у 1892, Михайло - у 1913, і родинна справа занепала, бо не було кому її продовжувати. На жаль, камениця Білоусів не збереглася: в міжвоєння і під час Другої Світової приміщення продовжували використовувати за призначенням різні влади, а потім у підвалах вирішили зробити склад сирзаводу, який розташовувався в сусідньому будинку, що також колись належав Білоусам. Так тривало до 1960-х, але лід, який зберігали тут для охолодження сиру уже порушив фундамент і в 1980-х будинок оголосили аварійним, відселили мешканців і підірвали його поверх за поверхом😕 На його місці зараз радянська п'ятиповерхівка, а сусідня невеличка вулиця названа іменем братів Білоусів. Ось так невеличка згадка у вірші Франка спонукала нас відкрити ще й таку цікаву сторінку історії Коломиї ♥️ #вандрівка #вандрівка_іванофранківська

Будинок на проспекті В'ячеслава Чорновола, 1, в якому відбувалася вечірка за участі Франка, про яку ми розповідали в попередньому дописі, був збудований в 1870 рр. На другому його поверсі знаходився готель "Галіція", де можна було отримати сніданки, був свій ресторан, більярдна зала і кімнати для азартних ігор. На початку ХХ століття готель від нового власника, єврея Х. Бара отримав назву "Белле-вує", а після Першої світової війни його називати "Сіті" (або ж, як говорили місцеві мешканці "Ціти"). У 20-х роках тут знаходився гурток есперантистів, після Другої світової війни - клуб медичних працівників, а від середини 1970-х - управління торгівлі. Зараз це торговий комплекс "Коломиянка", тут є різні магазини, вивіски і вигляд будинку не зовсім історичний. Але це велика проблема всієї Коломиї - коли гулятимете центральними вулицями, у вас в очах рябітиме від яскравої, агресивної і бридкої реклами( В каруселі додали фото з книги "Хрестоматія з історії Коломиї", де є давнє фото цього будинку. #вандрівка #вандрівка_іванофранківська

У серпні 1884 Коломию разом із студентами відвідав Іван Франко. Це була перша часть Вандрівки руської молодіжі, коли гурт мандрівників вирушив із Дрогобича через Станіславів до Коломиї. Там їх на двірці залізниці зустрічав місцевий комітет на чолі з п. Сіменовичем. Відбулося віче академіків і вечерок музикально-декламаційний, на якому, зокрема, виступили з доповідями й жінки - Ничаївна та Піляшецька. Газета "Діло" писала: "Публічні виступи наших жінок в Коломиї, і то в справах теоретичних, наукових, поряд з їх щораз численнішими і кращими виступами в нашій літературі, стають запорукою, що наше жіноцтво пробуджується..." ⠀ Вечірка відбувалася в бальній залі "Галицького готелю", який називали "Галіція" і на ній Іван Франко востаннє бачився із своєю колишньою нареченою Ольгою Рошкевич, яка тоді вже була дружиною священника Володимира Озаркевича. Саме цій події й присвячений малюнок на стіні колишнього готелю на проспекті В. Чорновола, 1. ⠀ А ще Франко під час перебування в місті написав вірш: ⠀ Витай, живописно розлога отсе Над Прутом столице Покуття! Багато такого ще кров твою ссе, Що варто покути і пруття! ⠀ Жиди тут панують, жидівськая тьма Йде звідчи аж в Раду держави! Покутє в тім видно, що жид прижима Християн по кутах попід лави. ⠀ Чи вмре, чи здвигнеся тутешняя Русь? Чи люд просвітиться тутешній? Хто зна! Важно те, що друкар Білоус Видає рік у рік "Лист небесний". ⠀ Та я вірю, що й тут наша Русь не умре. Розвіється пітьма помалу, Бо й тут в щирих серцях ще тліє святе Огнище ідеалу. ⠀ Дня 6 серпня 1884 р., Коломия ⠀ Не сказати, що вірш є шедевром, та й сучасну пробу на політкоректність він би не пройшов, але вас мабуть зацікавило, що ж то за друкар Білоус, про якого пише Франко. Відповідь знайдемо все в тій же газеті "Діло": "Жертволюбність п. Білоуса, власника друкарні, уможливила тому комітетові влаштувати для всіх вандрівників (числом біля 80 людей) вигідний нічліг у кімнатах, відступлених на тую ціль в камениці Білоусів." ⠀ Про ту каменицю і про братів Білоусів ми ще розкажемо. А поки нам було приємно знайти згадку про знамениту "Вандрівку руської молодіжі", яка нас надихала і дала назву нашому проекту! #вандрівка #вандрівка_іванофранківська

Відкрили для себе новий маршрут в Коломиї - до Шевченківського озера та річки Прут. В той вечір було золоте, вже трохи осіннє, магічне світло. І багато щасливих людей! #вандрівка #вандрівка_іванофранківська

Теги

Вандрівка закарпатська Верховина Закарпаття Карпати Могилів-Подільський Рахів бершадь буковець буша вандрівка Івано-Франківська вандрівка вінницька вандрівка одеська вандрівка тернопільська ворохта вінниця готелі дениші дзвони лемківщини дземброня кодима коломия косів лемківська ватра лядова монастириська музеї нижня апша піп іван самчики синевір тафійчук фестивалі яворів

Блог на WordPress.com .

Privacy & Cookies: This site uses cookies. By continuing to use this website, you agree to their use.
To find out more, including how to control cookies, see here: Політика куки